Що відомо про тверде і рідке мило: цифри, дослідження та поради

Що відомо про тверде і рідке мило: цифри, дослідження та поради

Офіційні центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) та Управління з продовольства й медикаментів США (FDA) підтверджують: тверде й рідке мило однаково добре видаляють мікроби під час повсякденного миття рук, тому жодному з форматів не надають переваги. Про це йдеться в матеріалах ТСН від 1 жовтня 2026 року та УНІАН від 2 жовтня 2026 року.

Що показали дослідження та експерименти

У невеликому дослідженні 1984 року науковці вивчали два види шматкового та два види рідкого мила у п’яти різних місцях протягом тижня. Бактерії виявили у 92–96% зразків твердого мила та лише у 8% зразків рідкого. Водночас в експерименті шматки мила навмисно забруднили високими концентраціями бактерій E. coli та Pseudomonas aeruginosa, і після того як 16 учасників помили руки, жодного з тестових штамів на шкірі не виявили. Присутність мікроорганізмів на шматку не означає, що вони автоматично переходять на шкіру чи можуть спровокувати хворобу.

Як зберігати тверде мило та правильно мити руки

Шматок мила має повністю висихати між використанням, оскільки вологе середовище сприяє життєдіяльності бактерій. Експерти радять обирати мильниці з дренажними отворами чи решітчастим дном, ставити мило якнайдалі від прямих струменів води, періодично мити саму мильницю та споліскувати шматок у разі помітного забруднення. За словами фармацевтки Дженіс Косма-Каві, у ванній, якою користується багато людей, вона часто надає перевагу рідкому милу або пінці. У закладах харчування, лікарнях та інших місцях з великим потоком людей також краще використовувати рідке мило.

Вирішальне значення має не формат мила, а техніка: намочити руки чистою проточною водою, намилити долоні, тильний бік, міжпальцеві зони та ділянки під нігтями, ретельно терти щонайменше 20 секунд, змити піну та витерти руки чистим рушником.